Не грешите - это возможно

Господь - есть любовь, но Он наказывает своих детей, когда они поступают неправильно.
Так написано в Писании, об этом свидетельствуют многие примеры в Библии - например, наказание Давида за Вирсавию. Но нам так не хочется об этом думать. Так приятно, так здорово думать, что Бог, Его любовь, все покрывает - БЕЗ наказания. Но это не так. Господь действительно прощает, и Его любовь покрывает наши грехи, если мы каемся в них и прилагаем все старания, чтобы не поступать так впредь. Но Он - любящий Отец, который наказывает, чтобы исправить и научить нас.
Хочу помнить об этом. Помнить тогда, когда приходит искушение. Помнить, что мои неправедные или нечистые мысли, например, это сеяние в плоть, от которой пожнешь тление. Это закон, как закон земного притяжения. И любовь Бога не для того, чтобы поломать этот закон, а для того чтобы помочь мне исполнить его.
---------------------------------------------------------------------------------------------------------
Не грешить - возможно. Славлю Бога за это!

Шелест клави

... а кругом лиш шелест клави...
Що сталося з людьми? Чому ми так багато часу проводимо в соц. мережах, скайпах, чатах і т.п.? А як же нормальне, людьське спілкування?
Дивно, але я часто сама така.
Сиджу на роботі, треба щось сказати колезі, який сидить у цій самій кімнаті. І що? Я пишу в Скайпі! Спочатку, пам"ятаю, це було дико для мене, а тепер - норма.
Знайома зі Штатів розповіла, що в них з цим ще гірше: збираються родичі, дорослі спілкуються - розмовляють, а підлітки, сидячи на одному дивані - один в одному кінці, інший - в іншому теж спілкуються... переписуються смсками чи месседжами в Фейсбуці!
І кругом лиш шелест клави... Або й його немає - якщо це планшет чи сесорний телефон :)
І про що це свідчить? Мені здається (можете заперечити) тільки про комплекси!! Тому що набагато легше поставити смайлик :), ніж посміхнутися, дивлячись в очі; відлайкати фото, ніж сказати при зустрічі щось тепле.
Що ж, можливо в когось склалось враження, що я яро критикую соц. мережі. Ні. Є  в них і щось корисне. Наприклад, миттєво дізнаєшся про новини життя людей, що поряд чи на іншому континенті. Але якщо вони поряд, то, може краще сказати словечко, ніж зашелестіти клавіатурою?

Следы в душе

Никогда не нужно быть с тем, кого не любишь; но любить нужно того, с кем нужно быть.
----------------------------------------------------------------------------------------------------
Хочу написать про следы в душе от влюбленности или любви.
Они всегда остаються, и они всегда различны. И по ним можно с легкостью судить, что именно за чувство это было.
Если чувствуешь: "Слава Богу. Господь миловал. А он ведь мне нравился". Это была влюбленность.
А если чувствуешь какую-то тоску,  когда воспоминания - печальны, но на душе все равно тепло  - это любовь.
Как-то прочитала интересную мысль. Не помню, как там говорилось дословно, но примерно автор писал так: "Отношения девушки и парня - это не просто игра. И речь не идет об интимных отношениях (которые и так для нас, христиан, неприемлимы до брака). Речь идет о романтических отношениях, которые строятся на любви или влюбленности.
Нельзя начинать их с тем, с кем не планируешь, или хотя бы не рассматриваешь возможным, вступить в брак. Иначе есть большая вероятность того, что все закочиться печально и болезненно. Это обусловлено тем, что невозможно, чтобы подобное чувство прошло бесследно. Как невозможно рассоединить 2 листа бумаги, которые были склеенны, так, чтобы не осталось следов, так невозможно расстаться с парнем или девушкой без того, чтобы остался след в душе". Поэтому следы остаються. И чем дольше были отношения, чем сильнее были чувства, тем глубже след.
------------------------------------------------------------------------------------------------------
Немного грустно получилось; но анализируя свои поступки и поступки других людей, могу с уверенностью сказать, что "Нет" лучше "Да" во всех случаях, кроме одного.

Справжні та несправжні люди

Вирішила таки давати назви своїм дописам. Тоді можна легко згадати, що, де і навіщо ... було написано.
Так от, як і говориться в назві, хочу поговорити про справжніх та несправжніх (або штучних) людей. Не збираюся я тут говорити про кіборгів чи клонів :). Ні. Моя стихія - це психологія, як і у славетного Еркюля Пуаро Агати Крісті.
Повернулася я з одного заходу декілька тижнів тому назад і зрозуміла, що хочу написати про несправжніх людей - людей у масках; людей, що постійно грають якусь роль і не можуть бути собою.
Всі знають, що мистецтво бути собою, незалежно від обставин та людей, що оточують, це велике надбання, яке раніше було притаманне лише аристократії. Зрозуміло, що не так легко бути справжнім завжди і усюди. (Не говорю тут про лицемірство. Йому також є місце у сьогоденному суспільстві.) Просто помітила, що є люди, які геть на 100% - НЕ справжні. Вони - як ляльки. Все, що вони роблять: говорять, сміються, ... фліртують - все якесь несправжнє, якесь штучне. Відчуваєш, що все це просто якийсь сценарій п"єси "Я - ось такий" чи "Я - ось така".
Але напрошується наступне питання: чому? Чому вони так старанно ховають, що в них там всередині? Думаю, що всередині може бути не тільки щось лихе - якась злість чи зіпсованість. Там може бути просто пустота.... Так, пустота. Є - пусті люди. Їм немає чого показати, бо в них нічого немає. Думаю, що саме таку людину я й зустріла тоді...
Є й інша група людей; людей, що насправді набагато кращі, ніж здаються спочатку; людей, що грають якусь роль - не негативну, але все ж таки роль - що й псує усе. Але тут йшлося не про них. Про інших - про штучних та пустих. 

23й блог пост

Магия цифр. Или нет, сила цифр, их значение. Числовые последовательности. Все это очень интересно. Святая Троица. Числа, кратные 3м: 3,6,9,12…21… Сатанинское 666. (Кстати, для тех кто не знает: каждый штрих код содержит это число – две вертикальные полосы одинаковой толщины в конце, в середине и в начале каждого кода).  Почему они выбрали именно его? Возможно, это просто искажение всего святого? Как перевернутая Библия в их ритуалах? Три 6 – это 3 перевернутых 9=3*3. Интересно. Но и опасно, если вникать в это без Бога. Поэтому все нумерологии и прочии псевдонауки – это не то, чем стоит заниматься.

------------------------------------------------------------------------------------------------------

Сегодня полгода (6 месяцев), как моя жизнь изменилась. Произошло это 09.06.12. Сегодня 09.12.12. Интересно: опять все цифры кратные 3.

------------------------------------------------------------------------------------------------------

Я верю, что судьба – от Господа. Но все же жутко интересно – имеют ли цифры какое-то значение в нашей жизни?  Имена – точно имеют значение. Бог переименовывал людей, имена записаны в Книге Жизни, и т.д. А цифры?

21й блог пост

Внутрішній світ людини (кожної людини) - це й справді цілий "світ". Дуже цікаво відкривати для себе його закони, його природу, його красу або потворність.
Але так чи інакше, наш внутрішній світ - це і є наша душа. В ній - все наше єство, наша сутність. Тому Господь і спасає саме душу людини.
---------------------------------------------------------------------------------------------------------
Дуже люблю спотерігати за людьми.
Чекаємо вчора з одним старим професором З. людину, яка мала підписати мою заяву.
В коридорі з"являються два інші старі професори С. та К. Про щось говорять.
З. з певненістю каже:
"Знаю, напевно, про що вони говорять".
Я зацікавилась:
"І про що?"
З. посміхається і відповідає:
"Ні про що. Так, кудахтають".
І я розумію, що він на 100% правий))

Але, не дивлячись на те, що розмова цих професорів могла бути пустою та не інформативною, було видно, що один одного вони знають досить добре.
----------------------------------------------------------------------------------------------------------
Так от, близькі люди - це ті, душу яких ти знаєш.
А ті, котрих ти пізнаєш, стають близькими людьми. ))

20й блог пост

Людям свойственно ошибаться. И это не зависит от возраста. Не зависит от интеллектуального уровня.  Люди ошибаются, потому что они – люди.

Помню, как смотрела на взрослых, когда была ребенком.  Я была уверенна, что они – другие: все знают, все понимают, никогда не ошибаются.  Смешно. Ведь все не так. Все мы – только люди:  маленькие, большие; старые и молодые; умные и глупые. И всем нам свойственно ошибаться.

Но весь гений человека не в том, чтобы признать этот факт; даже не в том, чтобы признать конкретную ошибку перед Богом, собой  и другими; а в том, чтобы ее исправить. Возможно, кто-то скажет: не всегда можно вернуть все на свои места. Да. К сожалению, нужно платить . Что посеет человек, то и пожнет. Но несмотря на последствия, всегда можно что-то сделать: попросить прощение, признать свою вину, сделать добро …

--------------------------------------------------------------------------------------------------------- 

Я тоже ошиблась. Ошиблась в человеке. Хотя думала, что достаточно хорошо разбираюсь в людях.  Будут последствия. Но я принимаю решение сделать выводы и поступать правильно в будущем. 

----------------------------------------------------------------------------------------------------------

Все мы – Люди. Венец Его творения. Люди, которые могут делать правильный выбор. Люди, которые могут думать, анализировать  и принимать решения, которые могут все исправить, даже если была сделана ошибка.