неділя, 13 січня 2013 р.

Шелест клави

... а кругом лиш шелест клави...
Що сталося з людьми? Чому ми так багато часу проводимо в соц. мережах, скайпах, чатах і т.п.? А як же нормальне, людьське спілкування?
Дивно, але я часто сама така.
Сиджу на роботі, треба щось сказати колезі, який сидить у цій самій кімнаті. І що? Я пишу в Скайпі! Спочатку, пам"ятаю, це було дико для мене, а тепер - норма.
Знайома зі Штатів розповіла, що в них з цим ще гірше: збираються родичі, дорослі спілкуються - розмовляють, а підлітки, сидячи на одному дивані - один в одному кінці, інший - в іншому теж спілкуються... переписуються смсками чи месседжами в Фейсбуці!
І кругом лиш шелест клави... Або й його немає - якщо це планшет чи сесорний телефон :)
І про що це свідчить? Мені здається (можете заперечити) тільки про комплекси!! Тому що набагато легше поставити смайлик :), ніж посміхнутися, дивлячись в очі; відлайкати фото, ніж сказати при зустрічі щось тепле.
Що ж, можливо в когось склалось враження, що я яро критикую соц. мережі. Ні. Є  в них і щось корисне. Наприклад, миттєво дізнаєшся про новини життя людей, що поряд чи на іншому континенті. Але якщо вони поряд, то, може краще сказати словечко, ніж зашелестіти клавіатурою?

Немає коментарів:

Дописати коментар