вівторок, 25 вересня 2012 р.

Восьмий блог пост

Якесь дивне відчуття.... хочеться поїхати далеко-далеко, де немає цивілізації, щоб тебе ніхто не знайшов там ні в інтернеті, ні по телефону, ніяк.
І просто побути одній: без справ, без думок, що цілий день рояться у голові, без ноутбука і телефона. Просто з книжкою в руках, десь близько до природи.
-------------------------------------------------------------------------------------------
На курсах перекладачів задали питання: хто ви - екстраверт чи інтроверт?
Я не змогла дати однозначної відповіді.
--------------------------------------------------------------------------------------------
Люди - різні. Але для всіх корисно, мабуть, зупинитися на мить і задати собі питання:
"А навіщо я це все роблю?"
Ми стали схожі на зайнятих амереканців. Життя вимагає того, щоб ти весь час кудись поспішав. А що, якщо ти поспішаєш не туди? Що, якщо треба зупинитися і розвернутися на 180 градусів -  переоцінити цінності, переставити приорітети?
--------------------------------------------------------------------------------------------
...треба таки поїхати кудись в село і подумати, як мої глобальні цілі корелюються з моїми повсякденними справами.

1 коментар:

  1. у мене дедалі частіше виникає подібне бажання. Київ бентежний.. В такому темпі життя світлофор в 60 секунд здається вічністю! хоча дні і цілі тижні пролітають як мить.
    Мимоволі згадую Карпати.. тиша, спокій, чорниця.. ммм =)

    ВідповістиВидалити